Шукати в цьому блозі

четвер, 20 грудня 2018 р.

Консультація для вихователів

«Використання ІКТ в роботі з батьками
http://ped-kopilka.com.ua/vospitateljam/metodicheskie-rekomendaci/konsultacija-dlja-vospitatelei-ispolzovanie-ikt-v-rabote-s-roditeljami.html

Впровадження та поширення інформаційно-комунікаційних технологій у роботі дошкільного навчального закладу з дітьми, педагогами, батьками та громадськістю


http://www.roippo.org.ua/upload/iblock/fe1/posibnyk-zakhodu.pdf

Перспективне планування впровадження комп'ютерних технологійу освітній процес дошкільного закладу


https://sites.google.com/site/sajtdlapedagogivdnz/home/ikt-tehnologiie

субота, 15 грудня 2018 р.

Сучасний вихователь
Професія вихователя належить до творчих видів діяльності, оскільки професійна діяльність будь – якого педагога спрямовується на виховання унікальної, неповторної особистості.
Сучасний вихователь – це фахівець, який сьогодні працює в системі дошкільної освіти, володіє педагогічними технологіями, що відповідають новим суспільним цілям та рівню розвитку науки про дитину.
Він повинен вміти працювати в умовах ринку, розуміти що тільки високий професіоналізм, творчість, ініціатива допоможуть йому знайти своє місце та самореалізуватися в професії.
В.Сухомлинський сказав про це так «Виховання – це багатогранний процес постійного духовного збагачення та оновлення – і тих, хто виховується, і тих, хто виховує».
Вихователь повинен постійно працювати над підвищенням фахового рівня, володіти мистецтвом спілкування з людьми і дітьми. Сучасний вихователь володіє почуттям гумору. Саме він знадобиться в скрутну хвилину і додасть оптимізму в разі невдачі.
В сучасних умовах вихователь повинен мати найвищий рівень фахової підготовки та високий інтелектуально – креативний потенціал. Вихователь – впевнена в собі людина, яка вміє поводитися в товаристві, не викликаючи своїми вчинками, поведінкою та зовнішнім виглядом зневаги до себе, людина, яка дотримується чотирьох основних правил спілкування: ввічливість, природність, гідність і тактовність.
Джерелом натхнення, що живить вихователя, є діти, він живе ними. Саме діти, яких він так любить, дають вихователю невичерпну енергію, життєлюбність і позитивне мислення.
Заповіді педагога:
Будь обережний!
Не помились!
Не нашкодь!
Будь надією для дитини!
Знай, чого прагнеш!
Постійно шукай у дитини скарби в душі!

Пам’ятка для вихователів
«Негативні ознаки заняття проведеного без творчості»
Або «Чого не повинно бути ніколи»
· Відсутність плану заняття;
· Відсутність чітких цілей заняття;
· Невміння вихователя поставити і виконати програмові завдання;
· Відсутність бажання проводити заняття;
· Неспроможність вихователя бачити заняття в перспективі його розвитку;
· Використання тільки фронтальних способів організації дітей;
· Приділення уваги тільки вербальним методам спілкування з дітьми;
· Одноманітність структури заняття. Бідний його зміст;
· Дисциплінарні відносини з дітьми;
· Використання застарілих шаблонів занять;
· Відсутність комплексних завдань;
· Відсутність ігрових дій, ігрових вправ та інш.;
· Гальмування творчості дітей на заняттях;
· Відсутність самостійності, розкутості дітей, вільного спілкування;
· Спілкування вихователя з дітьми по типу «над дітьми», а не «поруч з ними»;
· Відсутність педагогічного такту, етики з боку вихователя;
· Невміння використати авторські програми, педагогічний досвід в практику своєї роботи;
· Невміння використати акторські здібності, невміння перетворити заняття в маленький театр чи казку.
Взаємини дитини з однолітками
(Психологічні рекомендації вихователям)
1.Оскільки дитина діє за прикладом людей, які її оточують,то на перше місце виходять добрі взаємини між батьками й педагогами,з якими спілкується дитина.
2. Намагайтеся в дитячому колективі створити таку атмосферу, яка б не обмежувала дій дитини. (Уникайте неаргументованих висловів: „Так не можна” (чому?), «Так не гарно» (чому?). Проведіть із дітьми бесіду про те, до яких стосунків з однолітками у групі вони прагнуть.
3.Ефективним методом подолання байдужості дитини та неприязного ставлення до однолітків є організація театралізованої діяльності (інсценізація добре знайомих та улюблених казок).
4. Змістовим матеріалом для ігор - демонстрацій та інсценувань можуть бут не тільки казки, а й спеціально створені вихователями оповідання, в яких ідеться про виникнення якогось непорозуміння чи конфліктної ситуації.
5. Доцільно для налагодження контактів серед дітей використовувати моделювання ситуацій спілкування на комбінованих заняттях із мовленнєвих та продуктивно – творчих видів діяльності.
6. Час від часу вихователеві варто вдаватися до бесіди – аналізу, бесіди – узагальнення, аби показати переваги позитивних вчинків та формування у дітей гуманних взаємин.
7. Доцільно, порадившись із дітьми, встановити добрі традиції у групі, наприклад,зустрічати одне одного усмішками, веселими репліками. Це також сприятиме покращенню стосунків.
8.Одним із засобів формування позитивних взаємин є здійснення особистісно зорієнтованого підходу у виховані, який базується на самоповазі дитини, наданні їй права на вільний вибір партнера, дій, способу спілкування.
9.Створюйте умови, що сприяють встановлення та розвитку дружніх,приязних стосунків між дітьми. Проводьте ігри, аби зняти у них напруження, це їм змогу виявити здатність до співпереживання.
10. Визначте дітей, які схильні усамітнюватися. Спонукайте інших дітей запрошувати їх до спільних ігор.
11. Обговорюйте негативні вчинки, не зачіпаючи гідності дитини (скажімо, на прикладах персонажів художніх творів).
  
"Пам'ятки для вихователів щодо забезпечення сприятливої адаптації дитини
до умов дошкільного закладу"
• приймаючи новачка, спочатку назвіться самі;
• розмовляти з дитиною треба на рівні її очей;
• поцікавтеся, як звуть дитину вдома. Індивідуалізовані звернення допомагають налагодити стосунки − немає кращої музики для лю­дини, ніж її ім'я!";
• розпитайте маму, що вміє малюк робити самостійно, але не забу­вайте і про певне "застрягання" в розвитку у стресових ситуаціях;
• поцікавтеся у батьків про індивідуальні особливості малюка (як любить засинати, що любить їсти або що категорично не їсть і обов'язково, які продукти харчування викликають алергію);
• упродовж перших 3-5 тижнів перебування у дитячому садку варто зберігати "домашні" звички дитини;
• у групі новачків обов'язковим є називання наступних подій-пе­реходів від одного режимного процесу до іншого;
• забезпечте вільний режим перебування дитини в дитячому садку (довільний час приходу в групу, додаткові вихідні дні тощо);
• основне завдання вихователя − заслужити довіру малюка.
Дотримання правил прийому новачків педагогами всіх категорій до­зволить встановити довірливі стосунки з дитиною і її сім'єю та зберегти здоров'я малюка у цей період, що є головним завданням і окремого пе­дагога і дошкільної установи загалом. Оскільки навіть такий складний період, як входження малюка у нову ситуацію життєдіяльності, не має негативно позначатися на його розвиткові. 

Двадцять правил успішного вихователя 

Ефективно взаємодіяти з дітьми, реалізувати особистий потенціал, уникнути синдрому професійного вигорання, життєвих невдач та розчарувань допоможуть «Двадцять правил успішного педагога», апробовані й адаптовані до особливостей діяльності вихователя дошкільного закладу. Зберігайте ці правила і час від часу повертайтеся до них, щоб черпати наснагу для подальшої успішної діяльності.

1. Частіше згадуйте та проговорюйте позитивні відгуки про себе,запишіть їх на аркуші паперу,читайте їх у хвилини невдач, розчарувань і труднощів - вони допоможуть відновити віру в себе,а це - запорука подолання всіх життєвих негараздів.

2. Вправляйтеся у вербальному й візуальному викладі творчих ідей, проговорюйте, записуйте, замальовуйте все, що спадає на думку з проблеми, над якою розмірковуєте. Це відкриє незнані раніше можливості творчої діяльності.

3. Прагніть до співробітництва з колегами,налаштовуйтесь на спільну творчу діяльність, шукайте в досвіді кожного цінне, цікаве, корисне.

4. За жодних обставин і переживань не знижуйте трудову активність, бо це звужує ваші можливості. Постійно й свідомо формуйте себе як активну, ініціативну особистість.

5. Пам΄ятайте: в кожному з нас закладені фізичний, психічний і духовний «реактори», які лише варто запустити, і вони допоможуть злітати над рутиною, підніматимуть на висоту справжньої величі, здобутою працею, наполегливістю, освіченістю та порядністю.

6. Якщо ваше творче натхнення спіткала криза, спробуйте «переключитися»: зустріньтеся з друзями, відверто поговоріть з кимось, послухайте гарну музику, погуляйте на свіжому повітрі, відвідайте церкву, займіться фізичною роботою, впорядкуйте свої речі, виконайте комплекс фізичних вправ тощо. І рішення прийде само собою, ніби «випливе» з підсвідомості, «осяє».

7. Починайте день з фізичної розминки на свіжому повітрі, в місці, де є хоча б кілька дерев. Це відновить почуття єдності з природою, розуміння скороминущості всіх життєвих негараздів, дасть заряд бадьорості та позитивно налаштує свідомість на весь день.

8. Вчіться бачити себе очима дітей,намагайтеся викликати у них захоплення і бажання бути схожими на вас.

9. Частіше всміхайтеся дітям і дорослим. Усмішка – це свідчення того,що вам приємно спілкуватися, разом творити, працювати.

10. Будуйте спілкування з дітьми не « від себе», а «від них», тоді дитина буде в радіусі вашого педагогічного впливу, що зробить можливою міжособистісну співтворчість.

11. Прагніть, щоб під час взаємодії діти частіше чули від вас схвалення, похвалу, заохочення. Завдяки цьому маленькі партнери зв΄язують з вашою особистістю власні позитивні переживання , що підвищує їхню довіру до вас, стимулює бажання спілкуватися з вами.

12. Вислуховуйте кожну дитину до кінця,не перебиваючи. Винагорода за терпіння – мовленнєві перлинки, несподівані злети дитячої думки.

13. Уникайте у взаємодії з вихованцями штампів, стереотипних реакцій на їхню поведінку, формальної оцінки результатів діяльності різних дітей.

14. Прагніть подолати в собі негативні установки щодо деяких дітей, намагайтеся помітити позитивне в кожному і постійно нагадуйте собі це, реагуючи на їхні вчинки.

15. Постійно вдосконалюйте своє мовлення, збагачуйте його новими образними висловами, викорінюйте слова–паразити, діалектизми.

16. Якщо трапилися неприємності, не зациклюйтеся на них, не «прокручуйте» їх в уяві знову й знову. Проаналізуйте ситуацію, зробіть висновки, щоб не повторювати подібних помилок у майбутньому. Якщо не вдається заспокоїтися, влаштуйте собі маленьку радість чи зробіть приємний подарунок: насолодіться спокоєм, розслабтеся, роздивіться навколо, щоб помітити щось таке, чого не помічали раніше. Якщо дозволяють кошти, пройдіться по крамничках і придбайте приємну дрібничку. Перегляньте свій гардероб, укомплектуйте його по новому, це допоможе відвернути увагу від важких думок, подарує приємні хвилини оновлення. Сходіть до перукарні, в театр, кіно, музей, на виставку тощо.

17. Якщо якийсь «внутрішній голос» постійно нашіптує, що життя важке, праця невдячна, а здоров΄я вже не те, щоб щось змінити й подолати, відшукайте у скарбничці пам΄яті приємні моменти. Не забувайте, що ваша робота дуже важлива й значуща, бо пов΄язана з великою місією – формування Людини. Якщо до професійного розчарування призвів конфлікт з кимось із батьків вихованців, не переносьте цю образу на малюка, пам΄ятайте, що він ні в чому не винний.

18. Сильна людина,справжній Педагог на все, що відбувається, реагує мудро, сприймаючи подію як сигнал до усвідомленої адекватної реакції, а не привід впадати у відчай. Тож важливо поставити перед собою дві основні мети: стати сильним духом і навчитися бути щасливим. Людина, що дотримується таких поглядів, позбувається неприємних думок, не очікуючи, поки вони самі покинуть її. Але не тікає від страху, подекуди може й надуманого, а намагається зрозуміти, чого можна очікувати за найгіршого варіанту плину подій. Це буває дуже неприємно, зате допомагає позбутися тривоги, викликаної невизначеністю, підсвідомим страхом.

19. Шукаючи вихід з будь-якої скрутної ситуації, не втрачайте свою гідність і не принижуйте чужу.

20. Вдумливо читайте і беріть на озброєння те, що співзвучне вашим відчуттям, думкам, принципам. Не зупиняйтеся у своєму розвитку ні на хвилину, бо за зупинкою чатує регрес в особистісному розвитку й професійній діяльності.


Використання ІКТ у освітньому процесі


Сучасний період розвитку суспільства характеризується сильним впливом на нього інформаційно - комунікаційних технологій (ІКТ), які проникають в усі сфери людської діяльності, забезпечують поширення інформаційних потоків у суспільстві і утворюють глобальний інформаційний простір. Невід'ємною і важливою частиною цих процесів є комп'ютеризація освіти. Зараз в Україні йде становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий інформаційно-освітній простір. Цей процес супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу, пов'язаними із внесенням коректив у зміст технологій навчання, які повинні бути адекватними сучасним технічним можливостям і сприяти гармонійному входженню дитини в інформаційне суспільство. Комп'ютерні технології покликані стати невід'ємною частиною цілісного освітнього процесу, значно підвищувати його ефективність. Тому рівень комп'ютеризації разом з кадровим і методичним забезпеченням навчального процесу є вирішальним показником оцінювання дієздатності не тільки сучасної школи, а й дошкільного закладу. Інформаційне середовище – засіб ефективної взаємодії учасників освітнього процесу: дітей, педагогів, батьків. Основним призначенням служби інформаційного забезпечення є:

- формування інформаційного освітнього середовища закладу, поетапне вирішення задач інформатизації освіти;
- упровадження нових інформаційних технологій в освітній і управлінський процеси;
- інформаційно-методичне забезпечення навчально- виховного процесу;
- упровадження електронного документообігу. Використання ІКТ у навчально-виховному процесі Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі ЗДО – це одна із самих нових та актуальних проблем у вітчизняній педагогіці
Специфіка введення персонального комп'ютера у процес виховання дошкільників в Україні полягає в тому, що комп'ютери спочатку використовуються в сім'ї, а тільки пізніше в дитячому садку та школі - в умовах колективного виховання.
Комп'ютер же для педагогів може стати потужним технічним засобом навчання дітей. Використання комп'ютера дозволить розширити можливості педагога, створити базу для залучення дітей до комп'ютерних навчальних програм. На сьогоднішній день комп'ютерні програми, ігри, завдання у своїй роботі можуть застосовувати всі педагогічні працівники: вихователі, музичні керівники, психолог, методист. У багатьох іграх та програмах присутні елементи новизни, сюрпризності, незвичності, в них використовуються засоби заохочення, що так полюбляють діти. Застосування комп'ютерів, мультимедіа та інформаційних технологій у якості дидактичних засобів використовується для підвищення мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку творчих здібностей дітей та для створення благополучного емоційного фону. Використання мультимедіа у навчанні не тільки збільшує швидкість передачі інформації дітям та підвищує рівень її засвоєння, а й сприяє розвитку таких процесів як увага, пам'ять, мислення, уява, мовлення, розвиває почуття кольору, композиції, бере участь у інтелектуальному, емоційному та моральному розвитку дітей. Новизна комп'ютера та інтерактивного обладнання відображаються в розширенні та збагаченні змісту знань, вмінь та навичок дитини, в інтенсифікації створення структурних комплексів інтелектуального та мотиваційно-емоційного характеру, у зміні динаміки процесу психічного розвитку. Важливо відзначити, що інформаційно – комунікаційні технології можна успішно використовувати як в освітній діяльності педагогів, так і в управлінській, методичній роботі, роботі психолога, комірника, завгоспа, медичної сестри.

Використання ІКТ в управлінській діяльності 

1. Робота в міській освітній мережі ;
2. Розрахунок стажу роботи працівників;
3. Співпраця з дошкільними закладами інших міст;
4. Створення бази даних працівників ЗДО, дітей та батьків;
5.Робота з документацією (звіти, інформація в різні органи,накази, довідки тощо)
6. Участь у форумах, чатах, конференціях;
7. Опрацювання нормативно-правової документації шляхом використання Інтернет;
8. Створення портфоліо педагогічних працівників;
9. Оформлення внутрішнього контролю за службами в електронному вигляді.

Використання ІКТ у методичній роботі

1. Оформлення ділової документації; 
2.Проведення контрольно - аналітичної діяльності(підготовка схем аналізу, обробка даних, результативність у вигляді графіків, діаграм (атестація педагогів, рівень знань дітей з різних розділів програми тощо);
3. Робота в мережі Інтернет з питання самоосвіти та накопичення інформаційного матеріалу.
4.Оформлення атестаційних матеріалів;
5. Розробка презентацій до семінарів, методичних об’єднань, конференцій, педагогічних рад, консультацій для вихователів;
6. Використання мультимедійного супроводу в роботі з дітьми на заняттях, під час проведення свят та розваг, режимних моментів; у роботі з батьками (під час проведення консультацій, батьківських зборів, Днів відкритих дверей тощо);
7. Оформлення картотеки періодичних видань, облік методичної та художньої літератури;
8. Оформлення стендів, інформаційних куточків;
9. Оформлення буклетів, ППД роботи кращих вихователів,матеріалів для участі в різноманітних конкурсах.
10. Накопичення ілюстративних матеріалів для випуску санбюлетнів, порад для батьків, оформлення презентацій, буклетів.
11. Обмін досвідом роботи з іншими педагогічними колективами.

Використання ІКТ у психологічній роботі

1. Оформлення ділової документації;
2. Оформлення інформаційного куточка для педагогів та батьків; 3. Діагностування педагогів з використанням комп’ютерних діагностичних методик (тести Люшера, Равена, Векслера);
4. Діагностування дітей за допомогою комп’ютерних методик;
5. Обробка даних результатів проведених досліджень у вигляді схем, діаграм;
6. Корекційно-розвивальна робота з дітьми за допомогою розвивальних програм;
7. Розробка презентацій для виступу на семінарах,конференціях, батьківських зборах;
8. Використання мультимедійного супроводу при проведенні тренінгів, психологічних ігор тощо.

Вирішення проблем формування професійної компетентності педагога в умовах інформатизації сучасної освіти потребує змін змісту наявної підготовки педагогічних кадрів та створення належних організаційно-педагогічних умов для впровадження сучасних комп'ютерних та інформаційних технологій в освітньо-виховний процес. Саме тому вихователі – методисти повинні використовувати різні форми роботи з педагогами:

- тижні педагогічної майстерності, у межах яких педагоги проводять відкриті покази, на яких представляють успішний досвід упровадження інформаційних технологій в освітній процес;
- майстер – класи, де вихователі вчаться методам і прийомам роботи з дітьми з використанням інформаційних технологій;
- педагогічні майстерні та наставництво, роботу в парах, де педагоги спілкуються та переймають досвід тих вихователів, які можуть посприяти в освоєнні та застосуванні нових технологій;
- навчальні та тематичні семінари, які проводить вихователь – методист з метою удосконалення вмінь та навичок вихователів. Наприклад: «Як створити мультимедійну презентацію», «Підготовка наочних та дидактичних матеріалів засобами Інтернет» тощо. Адміністрація закладу може також організувати та провести в дошкільному закладі такі конкурси:
- цифрових презентацій «Моя група»;
- електронних методичних матеріалів і презентацій для занять;
- інформаційних буклетів для батьків;
- електронних групових газет тощо.

У результаті впровадження в роботу дошкільних навчальних закладів ІКТ можна очікувати такі результати:

1. Підвищення ефективності процесу навчання. 
2. Активізація пізнавальної діяльності дітей.
3. Підвищення рівня професійної майстерності педагогів.
4. Виявлення рівня психолого-педагогічної компетенції батьків.
5. Створення єдиного інформаційного середовища.
6. Створення активної, працездатної системи підтримки сімейного виховання, через використання інформаційно – комп’ютерних технологій.
7. Забезпечення активної участі батьків у освітньо-виховному процесі ДНЗ.
8. Підвищення педагогічної культури членів родин вихованців.

Формування мовленнєвої компетенції дошкільника в організованій та самостійній діяльності 

Продуктивною формою мовленнєвого розвитку дітей є вільна й самостійна діяльність у спеціально організованому середовищі, де педагог надає кожному право вибору: де, коли і з ким йому спілкуватись. У традиційній методиці розвитку мовлення дошкільника виняткове значення надається показникам оволодіння мовними засобами, формальним характеристикам: звуковимова, лексичний запас, граматична правильність. Саме ці засоби є попереднім етапом до успішної мовної взаємодії з партнерами у спілкуванні, що розвиває комунікативну компетентність. Адже як свідчить практика, не можливе самовиявлення дітей, непідготовлених до певного виду діяльності , тобто з несформованим достатнім запасом спеціальних знань.

Методи реалізації завдань із розвитку мовлення дітей:

Зв'язне мовлення: описова розповідь, сюжетна розповідь, розповідь з власного досвіду, дидактичні ігри спрямовані на розвиток зв'язного монологічного мовлення;
Звукова культура мовлення: промовляння чистомовок, дидактичні ігри з розвитку фонематичного слуху, дидактичні ігри для формування правильної вимови звуків, розповіді зі звуконаслідуванням, вправи для розвитку артикуляційного апарата, на розвиток мовленнєвого дихання;
Словникова робота: дидактичні ігри та вправи, відгадування загадок, ознайомлення з приказками та прислів'ями, їх заучування;
Граматика: дидактичні ігри та вправи з граматики, складання розповіді зі словами, в яких діти допускають помилки.

Своєчасно сформована мовленнєва компетентність у дошкільному віці є голов­ною умовою подальшого успішного на­вчання у школі. Для формування мовленнєвої компетенції доцільними будуть як організовані так і самостійні форми діяльності.

Організовані форми діяльності з дітьми: 

- Заняття;
- Спостереження;
- Бесіди і розмови;
- Ігри з правилами;
- Трудові доручення;
- Чергування;
- Колективна праця;
- Проведення експериментальних дослідів;
- Індивідуальна робота;
- Свята, розваги;
- Екскурсії;
- Побутові процеси: одягання, умивання, приймання їжі, вкладання на сон тощо.


Для виконання завдання, організації гри, спостереження чи чергування педагог використовує методики розвитку різних сторін мовлення. Вчить слухати, аналізувати, запитувати та давати відповіді на питання, звертатися з проханням чи для організації спільної діяльності, засвоює мовленєвий етикет. Однак саме самостійні форми діяльності дають змогу реалізувати набуті знання.

Самостійні форми діяльності:

- ранкові та вечірні години;
- прогулянки;
- самостійна ігрова діяльність;
- образотворча діяльність;
- театральна діяльність;
- рухова;
- пізнавальна.
Часто різні види самостійної діяльності діти поєднують з мовленєвою: малюють і ведуть діалог про улюблені мультфільми, поливають квіти та наспівують улюблену пісеньку чи декламують вірш, грають в м'яча та оговорюють свої спортивні уподобання. Під час гри дошкільник може домо­витися з іншими дітьми лише за допомогою мовлення. Спонукаючи дитину до розмови, гра сприяє її мовленнєвому розвитку. Завдання педагога не лише навчити дітей правильно грати, спілкуватися в ігровій діяльності, організовувати свій вільний час з користю, але і спостерігати за дітьми, аналізувати їх поведінку, мовлення, тактовно виправляти помилки чи заохочувати до активності.
Особливого значення в дитячому садку набуває сюжетно-рольова гра. Саме завдяки їй відбувається найбільш інтенсивне форму­вання всіх компонентів мовленнєвої сис­теми, зокрема фонетики, лексики і, що дуже важливо для дітей з мовленєвими вадами, граматики та зв'язного мовлення. У молодшому дошкільному віці тільки фрагментарно, а у середньому та старшому - вже повною мірою в дітей з'являється потреба діяти так, як дорослі, робити все самотужки. Суперечності між прагненням усе зробити самій і реальними можли­востями спонукають дитину реалізовувати свої інтереси в сюжетно-рольовій грі. У процесі сюжетно-рольової гри в дошкільнят розвивається здатність до творення й реалізації задуму. Спочатку спонтанна, вона з часом постає як свідомо задумана тема. Реалізуючи її, діти не просто механічно копіюють дії дорослих, а й відтворюють почуття, переживання. У сюжетно-рольовій грі дитина діє не лише від свого імені, а й від імені іншої особи, що дає їй змогу виокремити себе з-поміж інших. Тому необхідно надавати можливість дітям самостійно обирати тему, будувати сюжет, розподіляти ролі, інакше гра втрачає своє значення і перетворюється на формальну. Педагоги лише спрямовують, підка­зують і коригують дії гравців. Кожен етап сюжетно-рольової гри важливий і необхідний. Він потребує серйоз­ного і вдумливого підходу з боку педагога, бо від того, наскільки ефективно діти засвоять те, про що дізналися сьогодні, залежить опанування складнішого матеріалу завтра. Вміле керівництво грою полягає в тому, щоб знайти найбільш вдалий педа­гогічний прийом для розвитку морально цінної сюжетної лінії, корекції негативного сюжету, тактовного розв'язання конфлікту між дітьми під час розподілу ролей та логічного завершення гри. Керівництво сюжетно-рольовою грою — нелегка справа для педагога, оскіль­ки потребує неабиякого терпіння, спосте­режливості та педагогічного такту. Сюжетно-рольова гра – ефективний засіб не лише мовленнєвого, а й всебічного розвитку дитини, це чудова можливість психологічного розвантаження. А відновити сюжетно-рольову гру, поновити її статус провідної діяльності дошкільнят ми зможемо тільки завдяки систематичній та послідовній організації ігрової діяльності у дитячому садку.
Мовленнєву компетентність дошкіль­ника потрібно розши­рювати використанням театралізованої діяльності. На основі казок проводити цікаві ігри-драматизації, лялькові вистави. Значну роль у цьому процесі відіграє музичний керівник, який допомагає в організації, проведенні та музичному супроводі того чи іншого заходу. Корекція зв'язного мовлення повинна здійснюватись педагогами під час занять, в ігрових ситуаціях, на прогулянці. Особливе значення має формування зв'язного мовлення в умовах сім'ї, адже тільки закріплюючи вдома набуті на заняттях навички, дитина вчиться правильно розмовляти, оволодіває повноцінним мовленням. Ознайомлення дітей з нав­колишнім світом, формування трудових та гігієнічних навичок також сприяють розвитку мовлення. Слухання казок, віршів та оповідань, перегляд мультиплікаційних фільмів, їх переказ - головне в роботі над зв'язним мовленням.
Розвиток мовлення дітей в руховій активності є досить природним явищем. Адже саме в піднесеному настрої діти вільно спілкуються, виражають емоції та почуття. Рухлива гра сприятиме не лише фізичному розвитку, а і мовленнєвому коли використати лічилку для вибору "кота” чи "мисливця”, віршований супровід до гри, імітації голосом.
Розвиток комунікативного зв'язного мовлення має велике значення для все­бічного розвитку дитини. Виховання уміння вільно володіти мовленням - одне з найваж­ливіших завдань у навчально-виховному процесі дошкільного закладу. Це вміння тісно пов'язане із загальним розумовим розвитком дитини, рівнем сформованості логічного та образного мислення.
Пам'ятаючи, що жоден вид діяльності малюка не може бути відокремленим від комунікативної, що мовленнєві задачі можна реалізувати навіть у самостійній діяльності, вихователь зможе досягти удосконалення мовленнєвих умінь вихованців , без яких неможливий гармонійний розвиток дитини та її подальше навчання у школі.